Як підготувати FPV-дрон до вильоту: команда, обладнання, тактика

Один у полі не воїн, або чому сам FPV-дрон не злетить

Нема сенсу запускати дрон-камікадзе, поки не розвідана ціль. На це є кілька причин:

• заряд батареї «фпвішки» досить короткостроковий. Залежно від обʼєму, він коливається від 7 до 40 хвилин, та за цей час жодну ціль без координат знайти не вдасться;
• якість камери дрона-камікадзе не дозволить виявити замасковану ціль.

Тому спочатку ціль знаходять розвідувальні БпЛА. Якщо ціль досить близько до лінії розмежування, то її можуть виявити дрони-розвідувальники. Зазвичай, це DJI Mavic 3 (Pro або Thermal), Matrice 30, Autel Evo Max та інші. Дані про потенційно цікаві обʼєкти глибше за ЛБЗ збирають фотольоти або крила-розвідувальники, після чого їх підтверджують чи спростовують «мавіки».

І ось, коли вже точно-преточно відомо, що ціль для ураження таки існує, й існує вона у визначеному квадраті, починається етап підготовки до вильоту дрона-камікадзе.

Передусім прокладають маршрут. Як зазначали раніше, час перебування «фпвішки» у небі доволі обмежений. Тому треба прокласти найкоротший можливий шлях для дрона. Тут простою лінією на карті не обійдешся, бо треба врахувати такі фактори:

• рельєф місцевості, адже з позиції, нижчої за територію довкола, оператор не зможе керувати дроном;
• ландшафт території та її забудову, бо крізь густі хащі та щільну забудову погано «пробивається» звʼязок;
• розташування засобів РЕБ з нашої сторони, щоб не «сісти», навіть не долетівши до «сірої зони»;
• а також відзначити візуальні орієнтири на шляху до цілі, щоб звірятися, чи у правильному напрямку летять.

Перед безпосереднім вильотом дрона-камікадзе для нього готують інфраструктуру. На цьому етапі війни й наша, й ворожа сторона сильно покращили безпілотні технології та методи протидії їм, тому без підсилення звʼязку «фпвішки» майже не мають шансу долетіти до підконтрольної противнику території.

Що насправді потрібно, щоб дрон взагалі злетів

Основа апаратної системи підтримки дрона-камікадзе — антена, що передає сигнал керування на відповідних частотах і приймає відеосигнал. Доповненням до неї може бути наземна станція. Також можливий посередник між оператором дрона та самим пристроєм — повітряний ретранслятор. Розглянемо кожен з девайсів окремо.

Яка роль антени для дрона-камікадзе

Почнемо з базованої бази — антени. Вона відповідає за передавання сигналу від оператора, точніше пульта керування в руках оператора, до дрона і навпаки. Загалом саме антена є безкомпромісним аксесуаром до FPV-дрона.

Антена може знаходитися безпосередньо на позиції або бути виносною. Водночас виносна буває дротовою та бездротовою. За типом монтажу розрізняють наземні пристрої й ті, що інсталюють на штативі (щоглі). Антени, що лежать на землі, використовують у парі з повітряними ретрансляторами. І «нащоглові», і наземні можуть доповнюватися наземними станціями.

Найнадійніше підняти дротову антену на щоглі на кілька метрів угору. Це стаціонарне рішення, яке зменшує втрату якості сигналу. Та така позиція стає видимою й пріоритетною ціллю для ворога, тому її часто неможливо розмістити поблизу лінії розмежування. Ближче до «нуля» використовують повітряні ретранслятори.

Коли доцільно використовувати повітряні ретранслятори

Повітряний ретранслятор — це ретранслятор на дроні, тобто пристрій, який буквально накинули на штуку, що може висіти в повітрі замість щогли. Якщо антена передає сигнал, то ретранслятор його тільки підсилює, регенерує, ну й, ретранслює. Це допоміжний засіб для долання різних радіоперешкод, зокрема радіогоризонту.

Повітряний ретранслятор додає мобільності, але має низку недоліків, через які таке рішення називають «костилем». Важливо врахувати, що жоден повітряний ретранслятор не передаватиме сигнал стільки ж часу, що дротова антена на щоглі.

Він також складніший в обслуговуванні: умовний «мавік» з накинутим передавачем потрібно підняти, тримати в повітрі обмежений період часу (допоки є заряд), опустити. За той час динамічну ціль можна втратити. Крім того, статичний дрон у повітрі привертає небажану увагу до позиції під ним.

З моделями дронів, що мають стабілізацію камери на гімбл, є ще один нюанс: вони автоматично вирівнюють камеру в горизонтальне положення, навіть коли вітер нахиляє корпус дрона. Це призводить до того, що ретранслятор, точніше його спрямована антена, змінює розташування у просторі, й FPV-дрон перестає отримувати сигнал. Усе це, поки оператор бачить стабільне зображення й не здогадується про перехилення ретранслятора.

Ще одна проблема — «парусність» або висока вітровразливість. Більшість дронів, на які вішають ретранслятори, не створені для цього. Через велику площу опору повітрю ним дуже важко керувати. Найпоширеніший вибір, Mavic 3 чи Matrice 30, без GPS (якої немає на передовій) складно позиціювати.

Щоб уникнути непорозумінь: ми не хейтимо повітряні ретранслятори. Це класне ситуативне рішення, коли потрібно «запірнути під перешкоду». Просто хочемо підкреслити, що це не універсальне рішення на щодень. Повсякденна опція — антена на щоглі.

Для чого потрібна наземна станція для FPV-дронів

Наземну станцію, а саме кейс з монітором та кількома входами для дротів з антени, використовують факультативно для зручності роботи екіпажу БпЛА.

Оператор FPV-дронів вкрай рідко працює самостійно. Зазвичай це команда з таким складом:

• «дронщик» або «дроноводець» (погодьтеся, куди милозвучніше);
• штурман або другий оператор, який веде, допомагає орієнтуватися, помічає те, що пілот у FPV-окулярах пропустив;
• сапер або заряджаючий;
• водій, майстер, командир…

Один військовий може виконувати кілька ролей, але наземка надзвичайно помічна для штурмана. Наземну станцію використовують і з антенами на щоглі, і з тими, що лежать на землі в парі з повітряним ретранслятором. Сам кейс може містити антену, тобто розкривши чемодан, одразу маємо екран, передавач сигналу звʼязку, приймач відео.

Окуляри, планшети, пульти — з чим щодня працюють пілоти БпЛА

До цього ми говорили про систему пристроїв довкола дрона-камікадзе. Тепер розберемо, без чого пілот не зможе керувати «фпвішкою».

Основний пристрій керування — це пульт. У великих підрозділах вони часто уніфіковані, одного типу, щоб усі пілоти могли керувати більш-менш одними моделями дронів з подібними налаштуваннями. У деяких моделях розвідників екран може бути вмонтований у пульт керування, але з «фпвішках» на це годі розраховувати.

Найкраще керувати дроном із зображенням, виведеним на окуляри. Вони дозволяють максимально зануритися в політ, зменшують вплив виблисків та завад, що виникають через низьку якість зображення звичайних дронів-камікадзе на аналоговому відеопередаванні. Планшет, ноутбук, плазма чи будь-який інший монітор потрібен, як вказували раніше, здебільшого штурману.

Ціна наземки до FPV-дрона: чому варто переплатити

Якщо ви раптом думали зекономити на антені, ретріку чи навіть дротах — забудьте. Зазвичай разом з доданою вартістю йдуть вирішальні фішки. Приміром, ретранслятор з вищим цінником може мати кілер фічу — стабілізацію антени. Або та ж сама антена: якісніший компонент забезпечить підвищену чутливість, відповідно, дасть більшу відстань передавання сигналу й кращу якість картинки.

Що далі «ловить» сигнал, то в безпечнішому місці можливо розташувати позицію наших захисників, «відтягуючи» її від нуля. Також кращі компоненти надають можливість «опиратися» впливу ворожих засобів РЕБ, тобто влучати навіть у захищені цілі.

Такі дрібні та водночас вкрай потрібні пристрої виглядають зовсім не сексі, тому збори на FPV-дрони акумулюють в рази більше коштів, аніж на супутнє до них обладнання. Такі потреби наших захисників команда фонду KOLO закриває завдяки внескам донатних підписників. Долучайся до патронів Сил оборони, активуючи KOLO-підписку.