Що таке засоби радіоелектронної боротьби (РЕБи)?

«РЕБ — це прикольно, але його треба і видавати людям з умом, і застосовувати з умом», — Тарас Чмут у інтервʼю для «Militarnyi». Зборів на РЕБи стрімко побільшало, але в цій темі не всі розбираються так добре, як, наприклад, в дронах чи пристроях нічного бачення.

Що таке засоби РЕБ

РЕБ або ж радіоелектронна боротьба — це, по суті, будь-який засіб, який створює перешкоди для звʼязку між оператором та усією зброєю з радіоелектронним обладнанням: БпЛА, системою ППО чи артилерією. Також такі пристрої «придушують» мобільний та супутниковий звʼязок, щоб дезорієнтувати ворога. Словом, поняття дуже широке, тому трохи його сегментуємо.

За дальністю впливу виділяють

• оперативно-тактичні РЕБи (до 500 км);
• тактичні (до 50 км);
• «окопні» або ближньої дії (до 10 км).

Відповідно, вони різняться у розмірах: РЕБи ближньої дії можуть поміститися в кишеню, а стратегічні доводиться транспортувати на вантажівках.

Якщо ви бачите збір на РЕБ, то, швидше за все, йдеться про пристрій ближньої дії. Саме про них розповідатимемо у статті.

Принцип дії засобів РЕБ

РЕБ створює дуже щільну перешкоду, яка забиває ефір. Сигнали «дрон-оператор», «оператор-дрон» або «дрон-супутник» не передаються і дрон стає не керованим. Задача РЕБ — не допустити, щоб БпЛА виконав завдання. Якщо дрон зі скидом несе вибухівку, в результаті роботи РЕБ він розвертається й летить в іншому напрямку — завдання виконане. 

Для нас, як і для ворога давно зрозуміло, що це війна дронів. Тож окупант активно закуповує та виготовляє «пташок». Зборів на РЕБи стало більше, щоб рої дронів не долітали до позицій наших захисників. 

Використання засобів РЕБ

Військові використовують РЕБи в окопах, на позиціях, в бліндажах, на КСП, а також на броньованій техніці та артилерії. Середня тривалість «життя» пристрою на фронті — два тижні, тому їх маскують та захищають різними способами. 

Корпуси великих станцій можуть закопувати в землю: залишають отвір для вентиляції, і тільки антени стричать в повітрі. Стаціонарні РЕБи маскують під станції мобільних операторів, а портативні — малюють в камуфляж чи вдягають в чохли. Щоб не зменшувати ефективність засобів, важливо обирати радіопрозору фарбу для маскування.

Що впливає на роботу засобів РЕБ

По суті, дальність дії РЕБу — це дальність поширення радіохвиль. Дерева, будівлі чи будь-які інші перешкоди зменшують цей показник. Також на ефективність роботи пристрою впливає рельєф. Найкраще розміщувати його на підвищенні, у той час як РЕБ у ямі — легша ціль для перехоплення.

Чим менша дистанція між дроном та оператором, тим складніше «забити» ефір. Умовно, якщо між безпілотником та пультом 5 км, то купол може «подавити» сигнал за 300–350 м. Водночас якщо ця відстань 1,5 км — РЕБ спрацює десь за 100 м. 

Як обирати засіб РЕБ

Один засіб РЕБ — це не магічна пігулка від усього. Зазвичай, підрозділи  збирають комплекси із кількох засобів, які виконують різні задачі. Щоб сформувати такий комплекс, варто звернути увагу на такі фактори:

• які види дронів літають на цій ділянці фронту; 
• на яких частотах ці дрони найчастіше працюють;
• що в розпорядженні військового формування треба захистити; 
• для виконання яких бойових задач потрібен пристрій.

Захист на радіочастотах 700–1050 МГц вважають універсальним, але більшість «окопних» РЕБів працюють з невеликим діапазоном (наприклад, 850–930 МГц). Якщо ж військовим надокучають дрони-розвідники Mavic чи Autel, то варто звернути увагу на подавлення на каналах 2.4 (2400–2480 МГц) та 5.8 (5725–5850 МГц).

Для захисту критичної інфраструктури і великих об'єктів використовують стаціонарні пристрої, такі як багатоантенні куполи. Великий запит зараз на портативні засоби, тобто ті, які можна поставити на машину або закинути на плечі. Тут важливі нюанси: РЕБ з крихким корпусом на автомобілі швидко пошкодиться, а важку рушницю-антидрон військовий не зможе довго тримати в руках.

Виклики у роботі із засобами РЕБ

РЕБи «глушать» дрони незалежно від того, чи запустили їх українці чи наші вороги. Коридори вильоту БпЛА — результат злагодженої роботи наших військ радіоелектронної боротьби та операторів безпілотників. Однак уникнути friendly fire складно.

Дрони мігрують частотами. Уже зафіксовали поодинокі випадки роботи БпЛА на «нових» частотах 500–600 МГц, і є потенціал рухатися на ще нижчі. Та цю проблему можна вирішити пристроями з новими діапазоном подавлення. Складніше впоратися з дронами, які змінюють частоти безпосередньо під час виконання завдання.

Ще один виклик — дрони з машинним зором, і виробники РЕБів активно шукають рішення. Один із доступних зараз — комплект потужної радіоелектронної розвідки та боротьби. Дрон з машинним зором захоплює ціль за 300–500 м. Якщо запелінгувати його на такій відстані,  пристрій з антенами спрямованої дії може «придушити» безпілотник.

Гонка озброєнь

Засоби РЕБ — цінний трофей на полі бою для кожної сторони. Росія десятиліттями удосконалювала пристрої та налагодила виробництво на державних підприємствах-гігантах. Однак експерти вважають, що це може бути нашою перевагою в перспективі. Українські виробники мають можливість оминути корупцію, мінімізувати бюрократію та влаштувати змагання технологій на вільних тендерах.

РЕБ — це погоня за дроном. Щойно інженери ворога починають використовувати інші типи зв'язку, більш якісне залізо або інші частоти, доводиться шукати нове рішення для протидії. І знаходять його швидко. Місяць-два, і технологічна перевага однієї сторони нівелюється через контрдії опонента.

Чому засоби РЕБ — не універсальне рішення

Перш за все, поруч з РЕБами завжди потрібні засоби радіоелектронної розвідки, РЕР. Радіорозвідники ловлять сигнали пристроїв противника і пеленгують їх, аналізують  та роблять висновки, на основі яких формують стратегію радіоелектронної боротьби.

Окрім того, жоден пристрій РЕБ не захищає від усіх БпЛА. Наприклад, вони безсилі проти баражаючого боєприпаса «Ланцет». Його оптико-електронне наведення може виявити ціль за кілька кілометрів, і подавляти канали керування далі не має сенсу. З «шахедами» навпаки: вони летять у режимі радіомовчання, а коли заходять на атаку об'єкту, десь за 5–7 км, підключаються до супутника і підвищують точність потрапляння в ціль.

Розібратися з технічною термінологією та зібрати інформацію для статті допомагала компанія Kvertus, зокрема її CEO — Ярослав Філімонов.

Фонд KOLO передає військовим девайси в трьох напрямках: оптика, повітря та зв’язок. Серед них РЕБ — одна з ключових потреб. Читайте про наші актуальні збори та тисніть Донатити, щоб зробити внесок у технологічну перевагу українського війська та нашу спільну перемогу.